###Арсенал - Металлург (З) 2:0. Соточка от Супер-Макса ###
Борисполь. Стадион «Колос»
Главный арбитр: Евгений Геренда (Калуш)Ассистенты: Алексей Андреев, Виталий Дрозд (оба - Донецк)
"Арсенал" - "Металлург" (З) 2:0
Голы: Шацких 57, Богданов 82
"Арсенал": Рева, Шершун, Шоава, Мазилу, Закарлюка (Воробей 79), Захаревич (Миколюнас 78), Шацких, Богданов, Романчук (Симоненко 68), Ещенко, Грицай
"Металлург" (З): Коваль, Кривцов, Тейку (Модебадзе 73), Невмывака, Полевой, Тигорев, Степаненко 80, Аржанов (Каськов 83), Опанасенко, Писоцкий (Цыгырлаш 59), Алозие
Предупреждение: Степаненко 80
Статистика матча (в скобках – первый тайм)
Удары всего 23 (12) – 4 (4)
Удары в створ 12 (4) – 0
Угловые 10 (7) – 3 (2)
Офсайды 1 (0) – 2 (0)
Этот поединок мог состояться третьего апреля, если бы «Арсенал» раньше определился с домашним стадионом и поддержал просьбу «металлургов».
- Еще две недели назад мы предлагали Премьер-лиге и «Арсеналу» перенести эту игру на третье апреля, - признался после матча тренер гостей Роман Григорчук. – Однако киевляне с ответом затянули и только в начале этой неделе обратились в Премьер-лигу с похожей просьбой, но было уже поздно.
Таким образом, в Борисполе в светлый праздник Пасхи состоялся последний матч 23-го тура Премьер-лиги. Зрителей собралось немного, но это не помешало хозяевам поля продемонстрировать одну из лучших своих игр в сезоне.
«Арсенал» снова играл по схеме 4 – 3 – 1 – 2, в то время как «Металлург» сделал ставку на более оборонительный вариант: 4 – 4 – 1- 1.
Обе команды пренебрегли «разведкой», а включились в игру сходу. Стартовые минуты матча прошли в равной борьбе. Замечу, что травяной газон стадиона «Колос» был влажным и тяжелым – в день игры прошел дождь. Однако дренаж в целом неплохо справился с осадками, и явно проблематичных участков на поле не наблюдалось. Тем не менее, какое-то время игра изобиловала силовой борьбой, фолами, высоким браком в передачах... Казалось, что комбинационного футбола болельщики могут и не увидеть, но, к счастью, опасения не подтвердились.
Первый опасный момент создали гости на 14-й минуте, когда Опанасенко простреливал с левого фланга, но Шоава пяткой сумел прервать острую передачу. После этого тревожного звоночка «Арсенал» всерьез взялся за дело и надолго перехватил инициативу. В первом тайме «канониры» подали семь угловых, но защитники гостей блестяще действовали во время «стандартов» и практически вся верховая борьба осталась за ними. Где-то в средине тайма хозяевам удалось буквально запереть «металлургов» в их штрафной площади. В эти минуты по воротам били не только нападающие Шацких и Мазилу, но и подключавшиеся в атаку защитники (Шершун, Ещенко) и полузащитники (Богданов, Захаревич). Однако большинство ударов в итоге пришлись в полевых игроков гостей, которые самоотверженно бросались под мяч. Ну а ближе всех к успеху был Максим Шацких, который на 23-й минуте метров с 20-ти пробил в левый нижний угол ворот, но Коваль на удар среагировал и перевел мяч на угловой.
Выиграл Максим-младший и вторую дуэль у Максима-старшего. На 28-й минуте гости неудачно разыграли угловой, и мяч отскочил к Тигореву, который во время «стандарта» исполнял роль последнего защитника. Однако Ян неожиданно занервничал и его «продавил» Шацких, который успел уйти и от запоздалого подката «начудившего» соперника. Чистейший выход один на один. Коваль некоторое время раздумывал над тем оставаться ему в воротах или идти на перехват и в итоге выбрал второй вариант. Шацких не стал сближаться с голкипером, а технично подсек мяч над ним, но чуть не рассчитал – сфера перелетела и Коваля и ворота.
К концу тайма «Арсенал» подсел, и инициативу перехватили уже гости. Расточительных хозяев мог наказать Опанасенко, который на 38-й минуте решился на дальний удар, но мяч угодил в штангу! Удача отвернулась от Евгения и в компенсированное к первому тайму время, когда полузащитник закручивал мяч в дальний угол, но сфера просвистела мимо ворот.
Ну а после перерыва на поле господствовала только одна команда – киевский «Арсенал». Выше приведена статистика матча, которая, на мой взгляд, красноречиво свидетельствует о преимуществе «канониров». Во второй 45-минтуке «металлурги» не сподобились нанести ни одного удара по воротам хозяев. Я, признаться, даже перепроверил (думал, ошибся и где-то не учел удар «металлургов») и сверил свои данные с результатами знакомых журналистов, которые так же вели статистику. Оказалось все верно - ни одного удара за 45 минут.
Ну а Коваль и после перерыва продолжал трудиться в поте лица, однако его стараний на этот раз оказалось мало. С третьей попытки Максим Шацких все-таки сумел переиграть молодого голкипера и забить свой 100 гол в матчах элитного украинского дивизиона (на все про все Супер-Максу потребовалось 222 матча).
- Хорошая получилась комбинация. С фланга последовал прострел в исполнении Захаревича, который мне удалось замкнуть, - так после игры Максим прокомментировал свой юбилейный гол. Кстати, а посвятил он его своей младшей дочке, которой 2 апреля исполнилось восемь лет.
Я также спросил юбиляра, задумывался ли он перед игрой о том, что может забить сотый гол.
- Конечно, задумывался. Но для меня это не было самоцелью. Если бы мы выходили два в одного, то я бы отдал передачу партнеру. Главное, чтобы команда побеждала, а юбилейные голы рано или поздно придут.
...На 67-й минуте случился неприятный эпизод, который я не могу обойти вниманием. Защитник хозяев Александр Романчук неожиданно схватился за левую часть груди и попросил замену. Подоспевшие к игроку медики долго «колдовали» над защитником и даже вынуждены были сделать укол. После игры оказалось, что у Романчука подозрение на перелом ребер. В одном из эпизодов он подключился к атаке своей команды и после силовой борьбы оказался на газоне, но только вернувшись к своим воротам Романчук почувствовал острую боль.
А вскоре Богданов окончательно снял вопрос о победителе в этом матче – полузащитник дальним ударом заставил во второй раз капитулировать Коваля. Кстати, зрители могли увидеть и еще один «юбилейный» мяч. На 89-й минуте вышедший на замену Андрей Воробей, в чьем послужном списке значится 99 точных «выстрелов», едва не убежал на свидание с голкипером гостей, но Коваль на мгновение опередил нападающего. Видимо время юбилея Андрея еще не пришло...
Прес-конференція тренерів
В’ячеслав Грозний (головний тренер „Арсеналу”)
В першу чергу хочу привітати всіх зі святом. Вийшло так, що ми грали в цей день. Господь бачив, що ми старалися і хотіли виграти. Ми робили все для цього.
Я задоволений роботою, яку ми провели готуючись до цієї гри. Були певні побоювання відносно результату матчу. „Металург” демонструє дуже хорошу і потужну гру. В трьох останніх домашніх матчах він переграв своїх суперників по грі. Вони досить пристойно виглядали і в Полтаві і навіть в Харкові. „Металург” - команда швидка, досить високотехнічна і я готував своїх гравців до повного пресингу. В матчі з „Шахтарем” ми пресингували перші 15 хвилин, а сьогодні нас вже вистачило на півгодини. В цей період „Арсенал” наніс багато ударів по воротам суперника. Повинен був забивати Максим Шацьких, який виходив один на один з голкіпером.
До 30-ї хвилини у суперника практично не було контргри. Ми зажали „Металург” в лещата і „підібрали” майже всі м’ячі. Але на весь тайм нас не вистачило і суперник почав володіти м’ячем і організовувати вилазки на нашу половину поля.
У другому таймі я поміняв фланги і Захаревич почав відповідати за Польового. Польовий – активний гравець і мені потрібно було зробити так, щоб він перестав ходити в атаку. Захарович справився з завданням. Більше того, він і гольову передачу на Шацьких віддав.
Нажаль сьогодні у нас не йшла реалізація. Моментів створили достатньо, але довго не могли забити. В роздягальні я розмовляв з Мазілу, який в другому таймі мав стовідсоткову нагоду забити. Говорить, тренер, я вже бачив м’яч у воротах...
Я емоційний тренер. Але я задоволений тим, що сьогодні гравці пробували виконувати тактичний план на гру. Вони не тільки бились, боролись але і грали на досить непростому полі. Футболісти починають отримувати задоволення від гри, а для мене це важливо.
Я задоволений всім, крім, звісно, травми Романчука. Є підозра, що у нього перелом двох ребер. Думаю, що зараз поїдемо всією командою в лікарню, провідаємо його. Такі моменти важко коментувати.
- Ви встигли посвятити пасху?
- Я в церкву не ходив, але дружина і діти там були і свячену пасху я вже їв. Вдячний господу, що допоміг нам перемогти. Знаєте, сьогодні була солідна чоловіча гра. І арбітраж був нарівні – ніхто нікому не заважав грати.
- Наступним вашим суперником стане „Динамо”. Що думаєте про цю команду?
- - Сьогодні я ще не думаю про цей матч. Сьогодні буду відмічати велике свято. Зберуться діти, кум... А думати про „Динамо” почну з завтрашнього дня. З такими командами цікаво грати, бо суперник дає можливість виявити твої недоліки.
На мене чомусь образився Мірча Луческу: „Вы бы со всеми так играли”. А я хіба так не граю? Я усіх хочу обіграти. Я сказав, що хочу обіграти „Шахтар”, але говорив я це не для „гірників”, а для своїх хлопців. Це мені для них треба. Для тих богданових, захаревичів, які на цьому рівні ще не грали. Впевненість тренера придасть їм психології переможців. Для чого ображатися?
Я бажаю „Шахтарю” і „Динамо” обігрувати всіх суперників у Лізі чемпіонів. А в Прем’єр-лізі я сам хочу всіх перемагати. Інакше працювати нецікаво.
- Ви якось критикували Мазілу після чого він відмітився дублем. Може його знову треба покритикувати?
- Зараз получить (усміхається).
- Захаревич і Богданов досить часто підключаються в атаку...
- Ми намагаємося створити особливий підхід до молоді. Ветеранам легко грати, вони мають досвід. А молодим значно важче. Ми дозволяємо імпровізувати, але їх обов’язково хтось страхує.
Кожен день у нас передбачене теоретичне заняття, яке триває годину. Я гравців уже достав цим. Але кожного суперника ми розбираємо дуже детально: де слабкі місця, куди треба віддати. Як в школі. Але вони розуміють чого я від них вимагаю. Наприклад, захисники запоріжського „Металурга” не „відскакують„ разом з нападаючими і є можливість чіплятись за м’яч. Сьогодні „Металург” не зіграв і на 50 відсотків своїх можливостей. Це дуже сильна команда.
- Якби сьогодні арбітр призначив пенальті в бік воріт гостей, хто б виконував вирок? Шацьких чи штатний пенальтіст Закарлюка?
- Звичайно Шацьких. Я б сам попросив про це. А вже в кінці матчу 11-метровий мав би виконувати Воробей у якого також 99 забитих м’ячів.
Роман Григорчук (головний тренер „Металурга”).
Думаю, що в такий день ми перш за все повинні поздоровити один одного з таким великим святом, побажати всього найкращого.
Що стосується футболу в нашому виконанні... На мій погляд, „Металург” вийшов на гру дуже невпевненим. Напівоб’єктивна причина полягає в тому, що у нас дуже молода команда, але це все одно не дає нам право виходити і грати обережно, ніжно. Це не той настрій, який повинен бути у гравців на футбольному полі. Футболіст повинен виходити на гру з азартом, тим більше, що у нас команда досить підготовлена і вміюча, щоб перемагати такого суперника як „Арсенал”.
Але сьогодні ми програли закономірно, рахунок по грі. Поздоровляю суперників з перемогою.
- Ви сьогодні встигли сходити до церкви?
- Так. Ранком у нас була прогулянка і ми в тому числі зайшли до церкви.
- Говорять, що в такий день працювати гріх...
- Ми так погано грали не від того, що знали, що це гріх.
- Ви продовжуєте довіряти молодому голкіперу Максиму Ковалю. Чи винен він у пропущених сьогодні голах?
- - Коли команда програє гру, то переходити на персоналії, на мій погляд, взагалі не потрібно. Ми програли всі: тренер, команда, футболісти. Я можу лише підтвердити, що повністю довіряю Ковалю так як і любому іншому футболісту, який знаходиться в нашій команді.
- Коли ваші попередники (Чанцев, Вернидуб, Ходус, Лутков) приходили на післяматчеву прес-конференцію, то складалось враження, що „Металург” – це команда переляканих тренерів. Вони відбивалися простенькими відповідями. Чи має на сьогоднішній день Роман Григорчук повний карт-бланш на те щоб визначати склад, вибирати тактику, проводити тренування.
- Так. В плані тренерської роботи я маю повний карт-бланш.
