Подарочные сертификаты налогообложение

Категория: Происшествия Опубликовано: 23.05.2018 12:30 Просмотров: 6843

Актуальные правовые вопросы разбираем в беседе с заместителем прокурора Бобруйска Геннадием Сергеевичем ЯРМАКОМ.

ЧТО ЖЕ ТАКОЕ ВЗЯТКА?

— Сегодня хотелось бы поговорить прежде всего не о «чистых», обдуманных и осознанных фактах получения и дачи взяток, а о «пограничных» тонкостях и нюансах. Для успешного старта — такой вопрос: существует ли юридически точное определение понятию «взятка»? И далее — где с точки зрения закона пролегает граница между понятиями «взятка» и «подарок»?

— Однозначного определения отдельно взятого понятия «взятка» нет. Зато есть вполне четкое определение действия «Получение взятки» — оно закреплено в статье 430 Уголовного кодекса.

(Из статьи 430 УК РБ)

Получение взятки — принятие должностным лицом для себя или для близких материальных ценностей либо приобретение выгод имущественного характера, предоставляемых исключительно в связи с занимаемым им должностным положением, за покровительство или попустительство по службе, благоприятное решение вопросов, входящих в его компетенцию, либо за выполнение или невыполнение в интересах дающего взятку или представляемых им лиц какого-либо действия, которое это лицо должно было или могло совершить с использованием своих служебных полномочий

Если говорить проще, то в данном случае мы имеем ряд квалифицирующих признаков. Во-первых, получатель взятки — должностное лицо. Во-вторых, он принимает презент в обмен на действия, напрямую связанные с его служебными обязанностями. Подарок — совсем другое дело: здесь никак не участвует статус или должность его получателя, и факт дарения не предусматривает каких-либо ответных действий. Понятие «дача взятки» предусматривает те же признаки, что и получение, только, скажем так, в зеркальном отражении, с другой стороны.

ЛИМИТ НА ПРЕЗЕНТ

— В некоторых странах существуют закрепленные законодательно лимиты на стоимость подарков должностному лицу. Например, во Франции предельная стоимость подарка, который не считается взяткой, составляет 35 евро, в США — 50 долларов. Есть ли такой лимит в Беларуси? И — можно ли считать презентом денежную сумму, пусть она и укладывается в этот «норматив»?

— У нас все однозначно: руководящим работникам, тем более находящимся на госслужбе, никаких подарков принимать нельзя. Это закреплено в статье 17 Закона Республики Беларусь «О борьбе с коррупцией». Она в частности сообщает, что «государственное должностное лицо не вправе принимать подарки, за исключением сувениров, вручаемых при проведении протокольных или иных официальных мероприятий». Это же касается и супругов государственных должностных лиц, его близких родственников и свойственников, совместно проживающих с ним.

— «Протокольный» сувенир может быть разным: например, можно преподнести чиновнику, скажем, дорогие часы, снабдив их соответствующей случаю дарственной надписью…

— Эти нюансы позволяет регулировать 22-я статья Закона «О государственной службе». Она отчасти дублирует статью 17 Закона о борьбе с коррупцией, но уточняет: «Полученные государственными служащими при проведении протокольных и иных официальных мероприятий сувениры, стоимость которых превышает пять базовых величин, передаются в доход государства по решению комиссии, создаваемой руководителем государственного органа, в котором государственный служащий занимает должность».

— Говоря о возможных нюансах, приведу конкретный пример. Допустим, в ходе деловых переговоров с должностным лицом его собеседник предлагает ему продолжить общение в ближайшем ресторане — тем более что как раз время обеда подошло. После сытного обеда, когда приходит время расчета, собеседник говорит: «Не беспокойтесь, я все оплачу сам». Как трактовать такой поступок?

— Как попытку дачи взятки. Здесь ведь есть все характеризующие признаки: лицо при должности и деловой интерес.

«ДОРОГОЙ НАШ… ВЗЯТОЧНИК»

— В приведенных фрагментах статей законов рефреном звучит определение «государственный служащий». А что же насчет представителей частных предприятий?

— В соответствующих статьях Уголовного кодекса говорится о должностных лицах без указания формы собственности предприятий или организаций. Следовательно, соответствующие действия руководящих работников частного сектора будут трактоваться аналогично поступкам их коллег из госструктур. Другое дело, что частник едва ли будет брать взятку в обмен на действия, которые могут нанести вред его же предприятию.

— Естественно. Но вот одна из возможных ситуаций: к руководителю фирмы по производству, допустим, окон ПВХ, по очереди приходят два представителя фирм, которые производят стекла к этим окнам, и по очереди пытаются склонить «оконщика» к заключению контракта на поставку стекол, обещая ему подношение…

— Однозначно — это взятка.

— Меняется ли трактовка поступка в зависимости от времени: например, дорогой подарок педагогу после окончания учебы — это подарок, а во время учебы — уже взятка?

— Понятие срока в данном случае не привязано в теории уголовного права, и на квалификацию действий никак не повлияет. Основным квалифицирующим признаком является мотив. Если студент придет с подношением к педагогу, который, нарушив свои должностные обязанности, завысил ему оценку, то абсолютно не важно, сделает он это до или после экзамена. А вот если он, вручая подарок педагогу, который адекватно оценил его знания, скажет: «Вы замечательно отчитали курс лекций, я проникся вашим предметом и собираюсь посвятить этой науке всю свою жизнь», то это будет просто жест благодарности.

(Из статьи 433 УК)

Принятие незаконного вознаграждения — принятие работником государственного органа либо иной государственной организации, не являющимся должностным лицом, имущества или другой выгоды имущественного характера, предоставляемых ему за совершенное в пределах его служебных полномочий (трудовых обязанностей) действие (бездействие) в пользу лица, предоставляющего такое имущество или другую выгоду имущественного характера, либо за выполняемую работу, входящую в круг его служебных (трудовых) обязанностей, помимо предусмотренной законодательством Республики Беларусь оплаты труда».

— Еще одна достаточно частая ситуация: может ли считаться взяткой дорогой подарок начальнику от коллектива на день рождения или профессиональный праздник?

— Не откроем тайну, если скажем, что такие вот подарки часто — или скорее «как правило» — предусматривают желание дарящих увидеть ответную реакцию. В виде получения премии, или отпуска в июле, а не в феврале, или чего-то подобного. То есть как раз то самое «покровительство по службе», о котором говорится в статье 430 УК. Так что не следует этого делать. Я знаю многих руководителей, которые в день рождения берут отгул и отключают телефон, чтобы не принимать таких вот подарков. А членам коллектива в вашем примере в свою очередь следует помнить о статье 431 — «Дача взятки».

ГОРЕЧЬ ДАРЕНОЙ ШОКОЛАДКИ

— Чаевые официанту, таксисту, горничной в отеле могут считаться взяткой?

— Вот здесь нам стоит обратиться к тексту статьи 433 УК «Принятие незаконного вознаграждения». Появление этой статьи в Уголовном кодексе обусловлено необходимостью противодействия всем этим «шоколадкам секретарше», «пакетам врачу» и так далее. Здесь все просто: госслужащие получают за свою работу зарплату, и какие-то бонусы за выполнение непосредственных служебных обязанностей априори не предусмотрены. Да, эта статья применяется у нас нечасто. Но бывает и такое. Например, недавно по ней был осужден врач-нарколог, принимавший презенты за оказание услуг по кодированию граждан, страдающих алкогольной зависимостью. А санкции этой статьи весьма серьезные: часть 3 предусматривает наказание до восьми лет лишения свободы. Но — в данном случае это касается исключительно госслужащих. Следовательно, чаевые таксисту или официанту в частном ресторане могут быть уместны: что не запрещено, то разрешено. А вот подарки врачам, учителям… Если вы хотите помочь школе — перечислите деньги на счет попечительского совета. А все эти часы и вазы — это то, что называется «бытовой коррупцией». Да, сейчас правоохранительные органы прежде всего работают над выявлением коррупционных преступлений в других сферах — там, где проходят крупные финансовые потоки, где может быть нанесен существенный ущерб государству. Но если вектор работы будет перенаправлен на выявление бытовой коррупции, то это будет чревато неприятностями для многих. То же касается и взаимоотношений нанимателя и работника: они регламентированы контрактом и Трудовым кодексом, и усложнять их «подарками» не следует.

Беседовал Андрей ЧИЖИК

Фото Виктора ШЕЙКИНА

Присоединяйтесь к нам в социальных сетях:

Правова природа сертифікатів

Що таке «подарунковий сертифікат», не знайти у жодному законодавчому акті. Сертифікат не є цінним папером (про нього ані слова в Законі України від 23.02.2006 р. №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»), а також не є грошовим інструментом чи платіжним документом, тож його випуск/обіг не потребують отримання банківської ліцензії/дозволів.

Податківці на сайті «Вісника» наголошують, що подарунковий сертифікат – це документ, що підтверджує платіж у вигляді передоплати за товари чи різного роду послуги в зазначених у ньому магазинах (підприємствах), на суму, еквівалентну номіналу сертифіката. Отримавши від підприємства подарунковий сертифікат на певну суму, особа отримує право у межах цієї суми придбати товари в магазинах тощо.

Своє бачення подарункового сертифіката висловив Кіровоградський окружний адмінсуд у рішенні від 16.11.2018 р. у справі №1140/2514/18. По суті, це документ вільної форми у вигляді матеріального носія – листівка встановленого зразка, випущена поліграфічним способом на паперовій або пластиковій основі, що містить обов’язкові реквізити: штрихкод, номінальну вартість сертифіката, основні умови використання, строк дії сертифіката, має властивості попередньої оплати за товар/послугу та дає змогу обміняти його на будь-який товар/послугу, представлений у його продавця.

Ми з цим погоджуємося на всі 100%. Адже прямо ототожнювати отримання коштів за подарунковий сертифікат з отриманням передоплати (авансу) не варто. Бо аванс отримують за договором, яким обумовлюють істотні умови згідно зі ст. 180 ГКУ. А в ситуації з подарунковими сертифікатами предмет договору, а саме товари, роботи, послуги, ще не відомі, не відома і їхня ціна.

Крім цього, подарунковий сертифікат є документом, який підтверджує майнове право держателя на отримання товару певного асортименту на певну суму від конкретного постачальника таких товарів. Так, ВСУ у постанові від 30.03.2016 р. №6-265цс16 зауважив, що майнове право можна визначити як «право очікування», воно є складовою частиною майна як об’єкта цивільних прав. Утім, говорити, що сам сертифікат і є майновим правом, тобто розглядати його як окремий предмет правовідносин, також не варто.

Не можна розглядати операцію з продажу бланка подарункового сертифіката і як окрему операцію з продажу певного предмета. Адже, як сказано вище, продаючи бланк сертифіката, ми передаємо майнове право на товари в обмін на отриманий аванс.

Вважаємо, що питання щодо правової природи подарункових сертифікатів чинним законодавством прямо не врегульоване. Утім, з погляду обліку, продаж подарункових сертифікатів доречно розглядати як продаж товарів/послуг на авансових умовах.

Документальне оформлення

На підприємстві слід оформити такі документи:

1) наказ про створення проекту «Подарунковий сертифікат», у якому зазначити мету його створення (зокрема, маркетинговий захід для збільшення кількості продажу товарів/послуг), визначити період проведення цього заходу, осіб, відповідальних за проведення заходу, звітування. Тут доречно ще скласти кошторис витрат на придбання сертифікатів як додаток до наказу і визначити у ньому кількість та номінал сертифікатів;

2) положення про подарункові сертифікати, у якому зазначити порядок виготовлення, реалізації та погашення сертифіката, а саме: призначення подарункових сертифікатів, їх номінали, строк дії, види сертифікатів (іменні чи на пред’явника); перелік товарів/послуг, на які можна обміняти подарунковий сертифікат; способи оплати; порядок погашення сертифікатів (у разі вибору подарунка вартістю вище від номіналу сертифіката власник сертифіката може доплатити різницю до каси магазину (підприємства), а вартістю нижче від номіналу сертифіката – грошова різниця не компенсується); інші необхідні умови (сертифікати підлягають поверненню при придбанні товару/послуги; у разі втрати сертифікати не відновлюються тощо). Усі вищеперелічені умови використання подарункових сертифікатів, зазначені в Положенні про подарункові сертифікати, за своєю суттю є публічним договором, а отже, така інформація має бути розміщена на видному для клієнтів місці або видрукувана у призначених для реклами сертифікатів – буклетах, брошурах, проспектах;

Публічний договір

Публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 633 ЦКУ

3) звіт про фактичні витрати, що складається відповідальною особою (з документами, які підтверджують понесені витрати на придбання сертифікатів);

4) акти на списання подарункових сертифікатів (як правило, складаються на підставі відомостей та інших первинних документів про видачу подарунків).

Облік сертифікатів у продавця

Розглянемо облік у продавця сертифікатів залежно від етапів його обігу: створення, продаж, погашення.

Оприбуткування сертифікатів

Зазвичай продавці сертифікатів не займаються самостійним виготовленням бланків, а звертаються до відповідних підприємств з виготовлення брошур, листівок тощо. Придбані бланки подарункових сертифікатів потраплять на субрахунок 209 «Iнші матеріали» за первісною вартістю придбання (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»).

Коригувань з податку на прибуток не буде. Щодо ПДВ також жодних особливостей – при придбанні бланків сертифікатів у їх виготовлювачів отримуємо ПК з ПДВ (п. 198.2 ПКУ), звичайно ж, за умови отриманя правильно оформленої та зареєстрованої ПН в ЄРПН.

Продаж сертифікатів

У звітному періоді вибуття сертифікатів вартість їх бланків необхідно віднести на витрати, пов’язані з маркетингом, – Д-т 93 «Витрати на збут» К-т 209, якщо сертифікати переходять у власність отримувачів сертифікатів. Якщо ж право власності на бланки подарункових сертифікатів до їх одержувача не переходить, то, вважаємо, що їхню вартість варто списати у звітному періоді погашення/отоварення сертифіката.

Крім цього, як ми вище зазначили, за своєю суттю операція з передачі сертифіката покупцю полягає в оформленні передоплати за певний товар/послугу, а не в придбанні власне сертифіката. При отриманні авансу доходу не виникає (п. 6 П(С)БО 15). Тож у бухобліку продаж подарункових сертифікатів – це фактично отримання авансу – Д-т 301 «Готівка в національній валюті» К-т 69 «Доходи майбутніх періодів», якщо сертифікати купуються за готівку, тобто немає персоніфікації.

А якщо вона є, тобто кошти надходять від певного СГ на поточний рахунок, то слід, звичайно ж, зазначити контрагента-покупця – Д-т 311 К-т 361/681. Але позаяк отоварювати такий сертифікат прийде не цей самий СГ, а невизначене коло фізосіб, то, вважаємо, що відразу при продажу сертифікатів слід закрити субрахунок 361/681 (Д-т 361 К-т 69/Д-т 681 К-т 69). Адже на них ведеться облік за контрагентами, а не за кінцевими споживачами. Тоді, як ми вище наголосили, купує сертифікат одна особа, а отоварює інша, а отже, на рахунках 361 та 681 буде облік різних контрагентів (аванс отримано від СГ, а товар купив кінцевий споживач), тож вважаємо, що згорнути їх буде неправильним рішенням.

Тут може закрастися думка, що у ситуації, коли продавець сертифікатів не бере на себе обов’язку повертати сплачені кошти у разі неотоварення сертифіката, отримані кошти одразу слід визнавати доходом звітного періоду, а не майбутнього – Д-т 301, 311 К-т 70 чи 719.

Утім, не можемо з цим погодитися, адже у звітному періоді продажу сертифіката у нас не виникає саме доходу від реалізації товару/послуги, адже ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на товар/послугу, не перейшли, а підприємство й надалі здійснює управління та контроль за товарами/послугами, тож вимоги норми п. 8 П(С)БО 15 «Дохід» не виконуються. Говорити про інший операційний дохід також недоречно, адже немає певності, що споживач усе-таки не прийде отоварюватися за сертифікатом у момент його продажу. Тому вважаємо, що такий дохід (К-т 719) виникатиме лише після закінчення терміну дії неотовареного сертифіката.

На цьому етапі також не виникає жодних різниць з податку на прибуток. Iз ПДВ – все набагато цікавіше. Так, отримані кошти вже за фактом передачі подарункового сертифіката розцінюються як аванс за товари, які в майбутньому будуть видані держателю подарункового сертифіката. Тож фахівці ДФС і хочуть бачити за цією подією (яка буде першою) нарахування ПЗ з ПДВ – Д-т 643 К-т 641/ПДВ (ЗIР, підкатегорія 101.04).

Думка податківців

Податківці у листі від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15 зазначають, що сума реалізації подарункового сертифіката у роздрібній торгівлі включається до ПН, складеної за щоденним підсумком операцій, на дату такої реалізації (перша подія). Адже саме такий тип ПН, як правило, складають підприємства роздрібної торгівлі. Звичайно ж, якщо сертифікати придбає СГ шляхом перерахування коштів з одного рахунку на інший, то складають звичайну ПН на такого покупця (забігаючи наперед, радимо придбати сертифікати через підзвітну особу підзвітними коштами – про що далі).

Колись, ще у докодексні часи (див. лист ДПАУ від 31.07.2008 р. №354/4/17-0214), податківці радили у ПН у номенклатурній гр. 2 зазначити «Подарунковий сертифікат». Наразі вони підтримують цю позицію, а щодо гр. 3.1, то радять зазначати матеріал, з якого виготовлено подарунковий сертифікат, – папір, картон, пластик* (лист ДФСУ від 27.06.2018 р. №2869/6/99-99-15-03-02-15/IПК). Це досить дивна позиція, враховуючи, що податківці розглядають продаж сертифікатів як передоплату за товар, адже правильно було б зазначати не «подарунковий сертифікат», а конкретний перелік товарів. Тож тут не все так просто, як здається, – докладно наші міркування щодо фіксування номенклатури у цьому разі ми навели трохи нижче.

* Хоча логічніше вже вибрати умовний код «00120» з переліку умовних кодів товарів.

Безоплатна передача сертифікатів. В обліку у такому разі відображатиметься лише передача сертифікатів – Д-т 93 К-т 209. Коригувань з податку на прибуток не буде. А ось з ПДВ також слід нарахувати ПЗ на номінальну вартість сертифіката (Д-т 93 К-т 641). Адже відповідно до роз’яснення контролерів у ЗIР, підкатегорія 101.04, операції з безоплатного постачання іншим особам подарункових сертифікатів, які передбачають їх обмін на товари/послуги, оподатковують ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

РРО. Позаяк отримання оплати за сертифікат розглядається як отримання передоплати за товари, то таку операцію з видачі сертифікатів слід провести через РРО із зазначенням у касовому чеку, наприклад, «сертифікат». Про це йшлося в IПК ДФСУ від 26.12.2017 р. №3144/6/99-99-14-05-01-15/IПК (див. «ДК» №4/2018).

Погашення/отоварення сертифіката

Бухоблік залежатиме від того, чи є різниця між номіналом сертифіката та вартістю придбаного товару/послуги. Можливими є три ситуації:

1) вартість товару/послуги відповідає номіналу сертифіката;

2) вартість товару/послуги перевищує номінал сертифіката;

3) вартість товару/послуги менша за номінал сертифіката.

Вважаємо, що у всіх трьох ситуаціях у звітному періоді отоварення сертифіката доходи майбутніх періодів перетворюються на теперішні на суму номіналу проданого сертифіката – Д-т 69 К-т 702/703, відтак відображається закриття розрахунків із ПДВ – Д-т 702/703 К-т 643. Списання собівартості реалізованих товарів/ послуг показують на всю вартість реалізованих товарів/послуг Д-т 902/903 К-т 28/23.

Якщо вартість товару/послуги відповідає номіналу сертифіката, то більше жодних дій у бухобліку немає. Якщо ж вартість товару/послуги перевищує номінал сертифіката, тоді виникає дохід на суму доплати – Д-т 301/311 К-т 702/703. А якщо навпаки, номінал подарункового сертифіката перевищує вартість покупки й різницю покупцю за сертифікат не повертають, тоді вважаємо, що така різниця є безповоротною фіндопомогою, а отже, має осісти у доходах підприємства – Д-т 69 К-т 719.

Жодних різниць з податку на прибуток ПКУ щодо таких операцій не містить.

Для ПДВ операція з надання товарів/послуг у рахунок погашення подарункового сертифіката є «другою» подією. Як при цьому нараховується ПДВ, податківці докладно розповіли у листі ДФСУ від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15, щоправда, при складанні підсумкових ПН.

Якщо вартість проданого товару/послуги дорівнює вартості подарункового сертифіката, то на дату фактичного отримання товару/послуги з оплатою таким подарунковим сертифікатом («друга подія») вартість такого товару/послуги не включається до ПН, що буде складена за щоденним підсумком операцій на цю дату.

Якщо вартість товару/послуги перевищує номінал сертифіката – тоді потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ на різницю між фактичною сумою постачання та номіналом подарункового сертифіката. Увага: якщо йдеться про постачання товарів за готівку, то доплачена сума коштів і відповідна їй сума ПДВ відобразяться у підсумках ПН на дату погашення сертифіката (лист ДФСУ від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15).

Якщо ж вартість товару/послуги менша від номіналу сертифіката, то вважаємо, що в загальному порядку така різниця стає безповоротною фіндопомогою, тобто відбувається зміна характеру операції, а отже, варто відкоригувати раніше визнані ПЗ з ПДВ, склавши РК. Але зробити це для ситуації з подарунковими сертифікатами малоймовірно, адже невідомо, до якої саме ПН складати РК, якщо були виписані окремі ПН. Мало того, податківці у такій ситуації не визнають коригування ПЗ з ПДВ. У вищезгаданому листі від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15 вони зауважують: якщо різниця між вартістю товару та вартістю подарункового сертифіката покупцю не повертається, то вважається, що товар продано за вартістю, що дорівнює вартості подарункового сертифіката. Тож ПЗ з ПДВ, сформовані на дату реалізації подарункового сертифіката, не зменшуються.

А тепер поговоримо про найскладніше – коригування ПН у зв’язку зі зміною номенклатури товару й коду товару, що стосується всіх трьох ситуацій. Податківці прописали дії продавця подарункового сертифіката у разі складання звичайної ПН в IПК ДФСУ від 27.06.2018 р. №2869/6/99-99-15-03-02-15/IПК.

Складання РК до ПН: думка податкової

Продавець складає РК до такої ПН із зазначенням причини коригування – «Зміна номенклатури» і заповнює його таким чином:

– забирає стару номенклатуру, тобто показує код подарункового сертифіката згідно з УКТ ЗЕД зі знаком «-«. При цьому в графі 1 такого РК обов’язково проставляє порядковий номер рядка ПН, який коригується (номенклатура якого анулюється);

– зі знаком «+» в окремих рядках наводить показники номенклатури товарів/послуг, які фактично за рахунок сертифіката були поставлені (нові товарні позиції). У графі 1 РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в коригованій ПН.

Скористатися цим їхнім роз’ясненням на практиці як для звичайних ПН, так і підсумкових доволі важко, адже ми не знаємо, коли саме було продано той сертифікат, який зараз отоварено. Мало того, придбавали сертифікат одні контрагенти, а отоварюють інші, і в основному фізособи. Тобто яку саме ПН слід коригувати, – невідомо.

Крім того, якщо було виписано звичайну ПН на СГ при безготівковому розрахунку, то він у кінцевому підсумку не придбавав у продавця жодних товарів – він купив подарунковий сертифікат, а ось уже особи, яким він роздав сертифікати, придбали товари. Тож виписувати РК (якщо оплата відбулася до відвантаження товару) чи нову ПН на збільшення ПЗ з ПДВ із уже товарною номенклатурою, коли вартість проданого товару більша за номінал сертифіката, на такого СГ неправильно.

Що ми радимо: продавати подарункові сертифікати за готівку як фізособам, так і СГ. У такому разі у підсумковій ПН від самого початку у гр. 2 зазначати не «Подарунковий сертифікат», а довільну номенклатуру товару з того асортименту, на який продається сертифікат, а графі 3.1 – код УКТ ЗЕД із 4 знаків1 і в такий спосіб істотно звузити асортимент номенклатури.

1 Про можливість скорочення коду товару до 4 знаків у підсумкових ПН податківці говорили у «Віснику» №26/2017, с. 21.

У такому разі, якщо покупець фактично придбаває товар з тієї самої товарної групи, що була зазначена у ПН на дату продажу сертифіката, коригувати номенклатуру у такій накладній не треба.

До речі, вважаємо, що при виписуванні підсумкових ПН сміливі платники податку можуть спробувати все ж таки зменшити ПЗ з ПДВ у разі отоварювання на меншу суму, ніж номінальна вартість сертифіката, виписавши РК до будь-якої ПН (у межах відповідних сум). Адже у такому разі, справді, відбувається зміна характеру операції.

Безоплатна передача сертифікатів. Якщо за безкоштовними сертифікатами безкоштовно надається товар/послуга, то слід не забувати про податкові різниці з податку на прибуток.

Так, якщо товари безкоштовно передаються неприбутковій організації, то платник податку, який здійснює коригування, має право віднести на витрати вартість таких товарів у розмірі, що не перевищує 4% прибутку минулого року (пп. 140.5.9 ПКУ), або зовсім не включати до витрат, якщо товари передаються неплатникам податку на прибуток, крім фізичних осіб (пп. 140.5.10 ПКУ). Слова «крім фізичних осіб» у пп. 140.5.10 ПКУ означають, що безоплатна передача сертифікатів фізособам, які не є суб’єктами господарської діяльності, не впливає на суму фінрезультату для потреб оподаткування.

РРО. Податківці у ЗIР, підкатегорія 109.02, радять у реквізиті «форма оплати» зазначати «Подарунковий сертифікат», а за потреби – суму, яку доплачують готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо) (якщо придбання перевищує номінал подарункового сертифіката). Як іще один варіант можна в чеку показати реалізацію товару зі знижкою, що дорівнює вартості сертифіката.

Розглянемо ще дві ситуації, які можуть виникнути у продавця сертифікатів:

1) сертифікат придбали, проте до кінця терміну його використання так і не прийшли за отоваренням. У бухобліку виникає інший операційний дохід – Д-т 69 К-т 719. Коригувань з податку на прибуток немає. У загальному випадку ПЗ з ПДВ слід відкоригувати, адже об’єкта оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією немає (IПК ДФСУ від 11.10.2017 р. №2211/6/99-99-15-03-02-15/IПК).

Утім, знову ж таки постає запитання: до якої ПН скласти РК?

Якщо було виписано окремі ПН на покупця-СГ, то малоймовірно скористатися можливістю зменшення ПЗ з ПДВ. Адже не можна стверджувати, що саме цей СГ не прийшов отоварюватись, а тим паче не саме він, а звичайні фізособи від нього.

Якщо ж було виписано підсумкові ПН, то, звісно ж, можна спробувати зменшити ПЗ з ПДВ, виписавши РК до будь-якої ПН (у межах відповідних сум). Утім, будьте готові обстоювати цю позицію, адже навряд чи податківці її схвалять.

2) залишилися непродані сертифікати після закінчення терміну їх використання. У бухобліку бланки сертифікатів слід списати – Д-т 949 К-т 209. З податку на прибуток різниць не виникає. А ось «технічні» ПЗ з ПДВ варто нарахувати, адже такі сертифікати так і не взяли участі у госпдіяльності підприємства (пп. «г» п. 198.5 ПКУ).

Приклад ТОВ «Мрія» прийняло рішення про випуск подарункових сертифікатів. Для цього замовило виготовлення паперових бланків у сторонньої організації в кількості 1000 шт. Вартість робіт становить 900 грн, у т. ч. ПДВ.

Поточного місяця реалізовано 800 подарункових сертифікатів номіналом 300 грн, у т. ч. ПДВ.

Оплата за сертифікати відбувалася готівково. Право власності на бланки сертифікатів не переходить покупцям.

Отоварено 360 сертифікатів на суму номіналу подарункового сертифіката (на загальну суму 108 000 грн, у т. ч. ПДВ), 120 – на суму, вищу за номінал (на загальну суму 39 000 грн, у т. ч. ПДВ) та 100 – на суму, нижчу за номінал (на загальну суму 28 000 грн, у т. ч. ПДВ).

220 сертифікатів не було отоварено після закінчення дії сертифікатів, а 200 сертифікатів взагалі залишилися нереалізованими. Відображення в обліку див. у таблиці.

Таблиця

Облік руху подарункового сертифіката у продавця


з/п
Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн Коригування фінрезультату до оподаткування
Д-т К-т Збільшення Зменшення
Виготовлення бланків подарункових сертифікатів
Підприємство оплатило роботи з виготовлення бланків подарункових сертифікатів 371 311 900,00
Відображено ПК з ПДВ 641 644 150,00
Отримано бланки сертифікатів 209 685 750,00
Відображено ПДВ 644 685 150,00
Взаємозалік заборгованостей 685 371 900,00
Продаж сертифікатів
Реалізовано сертифікати (800 сертифікатів х 300 грн) 301 69 240000,00
Відображено ПЗ з ПДВ 643 641 40000,00
Погашення/отоварення сертифікатів
Ситуація 1. Вартість товару/послуги відповідає номіналу сертифіката
Реалізовано товари за пред’явленими подарунковими сертифікатами (360 сертифікатів х 300 грн) 69 702 108000,00
Відображено розрахунки з ПДВ 702 643 18000,00
Списано собівартість товарів (сума умовна) 902 28 69500,00
Списано вартість бланків використаних сертифікатів (750 грн : 1000 сертифікатів х 300 сертифікатів) 93 209 225,00
Ситуація 2. Вартість товару/послуги перевищує номінал сертифіката
Реалізовано товари за пред’явленими подарунковими сертифікатами у частині номіналу (120 сертифікатів х 300 грн) 69 702 36000,00
Відображено розрахунки з ПДВ (120 сертифікатів х 300 грн : 6) 702 643 6000,00
Доплачено до каси різницю між номінальною вартістю сертифіката та загальною сумою купівлі товарів (39000,00 грн — 36000,00 грн) 301 702 3 000,00
Нараховано ПЗ з ПДВ на отримані кошти 702 641 500,00
Списано собівартість товарів (сума умовна) 902 28 34850,00
Списано вартість бланків використаних сертифікатів (750 грн : 1000 сертифікатів х 120 сертифікатів) 93 209 90,00
Ситуація 3. Вартість товару/послуги менша за номінал сертифіката
Реалізовано товари за пред’явленими подарунковими сертифікатами (100 сертифікатів) 361 702 28000,00
Відображено розрахунки з ПДВ (100 сертифікатів х 300 грн / 6) 702 643 5000,00*
Списано собівартість товарів (сума умовна) 902 28 24960,00
Відображено дохід на різницю між номіналом сертифіката та сумою придбаних товарів ((100 сертифікатів х 300 грн) — 28000,00 грн) 69 719 2000,00
Списано вартість бланків використаних сертифікатів (750 грн : 1000 сертифікатів х 100 сертифікатів) 93 209 75,00
Списання сертифікатів
Списано продані сертифікати у зв’язку з їх неотоваренням після закінчення строку дії сертифіката (220 сертифікатів х 300 грн) 69 719 66000,00
Коригування ПЗ з ПДВ («червоне сторно») 643 641

11000,00**

Списано непродані сертифікати у зв’язку із закінченням їхнього строку дії (600 грн : 1000 сертифікатів х 200 сертифікатів) 949 209 120,00
Нараховано ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (120,00 х 20%) 949 641 24,00
* Тут має бути саме така сума, якщо прислуховуватися до роз’яснень податківців про відсутність коригування ПЗ з ПДВ у разі отоварювання на суму, меншу за номінальну вартість сертифіката. Iнакше, тобто при коригуванні ПЗ з ПДВ до підсумкових ПН, у цій операції сума становитиме 4666,67 грн (28000,00 : 6), і ще одне проведення Д-т 643 К-т 641 («червоне сторно») на суму 333,33 грн. Проте будьте готові обстоювати таку позицію.
** Оскільки було виписано підсумкові ПН, то сміливі платники податку можуть спробувати зменшити ПЗ з ПДВ. Iнакше, тобто при некоригуванні ПЗ з ПДВ, цієї операції не буде.

Отношения в сфере дарения регулируются нормами главы 32 ГК РФ.

Пунктом 1 ст. 572 ГК РФ установлено, что по договору дарения одна сторона (даритель) безвозмездно передаёт или обязуется передать другой стороне (одаряемому) вещь в собственность либо имущественное право (требование) к себе или к третьему лицу, либо освобождает (или обязуется освободить) её от имущественной обязанности перед собой или перед третьим лицом.

То есть дарение это безвозмездная передача собственником какого-либо имущества по договору дарения в собственность другому лицу. Дарение может быть оформлено в устной или письменной форме. При этом объект дарения должен быть чётко определён, иначе договор дарения будет ничтожным.

В рассматриваемой ситуации налогоплательщик получил вещи в качестве поощрения за участие и победу в конкурсах, организованных органами государственной власти. Значит, получены были не подарки, а призы.

Любые доходы, полученные налогоплательщиком, как в денежной, так и в натуральной форме, учитываются при определении налоговой базы по НДФЛ (п. 1 ст. 210 НК РФ).

Поскольку в Вашей ситуации призы не связаны с рекламой и продвижением товаров, то они являются доходом Вашей супруги и облагаются НДФЛ по ставке 13% (п. 1 и 2 ст. 224 НК РФ, Письмо ФНС России от 02.03.2006 № 04-1-03/115).

В пункте 28 ст. 217 НК РФ сказано, что доходы в виде стоимости призов в денежной и натуральной формах, полученных налогоплательщиками за налоговый период на конкурсах и соревнованиях, проводимых в соответствии с решениями Правительства РФ, законодательных (представительных) органов государственной власти или представительных органов местного самоуправления, не превышающие 4000 руб., не облагаются НДФЛ. Стоимость призов в части превышения подлежит обложению налогом в порядке, установленном главой 23 НК РФ.

Необходимо учитывать, что организаторы конкурса могли установить приз на сумму передаваемой вещи плюс НДФЛ и уплатить налог за получателя. Это нужно выяснить у организаторов.

Допустим, налог не был уплачен организаторами конкурса. Согласно подп. 4 п. 1 ст. 228 НК РФ физические лица, получающие доходы, при получении которых НДФЛ не был удержан налоговыми агентами, самостоятельно исчисляют налог исходя из сумм таких налогов.

Таким образом, в рассматриваемой ситуации необходимо определить стоимость полученных в натуральной форме призов (стоимость призов можно запросить у организаторов конкурса), подлежащих обложению НДФЛ по ставке 13%, уменьшив её на 4000 руб., исчислить и уплатить налог в бюджет.

Налоговая база при получении доходов в натуральной форме определяется как стоимость товаров, работ, услуг, иного имущества, исчисленная исходя из цен, определяемых в порядке, предусмотренном ст. 40 НК РФ. При этом в стоимость таких товаров (работ, услуг) должны быть включены соответствующие суммы НДС, а в случае передачи подакцизных товаров — и суммы акцизов (п. 1 ст. 211 НК РФ).

Для этого необходимо в срок не позднее 30 апреля года, следующего за истекшим налоговым периодом (календарным годом), представить в налоговый орган по месту своего учёта (месту жительства) налоговую декларацию по форме 3-НДФЛ.

Непредставление налогоплательщиком в установленный законодательством о налогах и сборах срок налоговой декларации влечёт ответственность, предусмотренную ст. 119 НК РФ.

Уплата налога производится по месту учёта налогоплательщика в срок не позднее 15 июля года, следующего за истекшим налоговым периодом (ст. 228, 229 НК РФ).